Перший рік роботи: злети та падіння парламенту

Джерело: веб-сайт "Новое Время"

Нещодавно експерти аналітичних центрів проаналізували, що позитивного зроблено за рік роботи парламенту в економічному напрямі, що важливого загальмовано та що прийнято негативного.

Гетман Олег, економістКоординатор експертних групЕкономічної експертної платформи.

Робота нового парламенту у 2019 році почалась з «турборежиму» — за скороченими процедурами приймались закони, на які роками чекало суспільство. Завдяки «турборежиму» вдалося, зокрема, позбавити депутатів недоторканності, запровадити відповідальність за незаконне збагачення, врегулювати небанківський сектор шляхом створення Спліт регулятора (контроль Нацбанку за небанківським сектором), вдосконалити механізми регулювання банківської діяльності («антиколомойський» закон), прийняти «деофшоризаційні» закони, запровадити механізм реалізації FATCA (обмін інформацією з іншими країнами для податкових цілей), модифікувати систему ПроЗорро, запровадити режим спільного транзиту, законодавчо забезпечити функціонування програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) третього покоління, запровадити єдиний рахунок для сплати всіх податків тощо.

«Турборежим» закінчився на питанні земельної реформи як такому, що не могло бути вирішене без широкого суспільного обговорення. Після тривалого обговорення та численних голосувань правок було прийнято компромісну обмежену модель відкриття ринку землі, яка запрацює з 2021 року.

Водночас значну кількість важливих реформ не було реалізовано, зокрема судову реформу, реформу податкової та митної служби, реформу енергетичного сектору, лібералізацію трудового законодавства тощо. Також під час «турборежиму» було прийнято кілька негативних проєктів. Детальніше про це нижче.

В цілому перший рік роботи парламенту був складний, багатовекторний, проте більшість змін до законодавства все ж таки реалізовувались у вірному напрямі, хоча і з великими складнощами.

Частина народних депутатів, які пов’язані із фінансово-промисловими групами, не готові були голосувати за закони, спрямовані на демонополізацію, деофшоризацію, прозору приватизацію та інші проєкти, спрямовані на побудову інклюзивних інституцій. Вони активно протидіяли прийняттю таких проєктів, заспамлюючи їх тисячами правок та затягуючи час.

Водночас інші депутати намагались реалізовувати різні популістичні або вузьколобістські ініціативи, спрямовані не на користь країні, а виключно на користь власним рейтингам або невеликим групам осіб. Тож які найбільш значні законодавчі зміни було запроваджено, що позитивно вплинуть на економічних розвиток країни?

Фото: ІСЕТ

Фото: ІСЕТ

Відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення

Нарешті після десятків років мораторію на продаж с/г земель мораторій на продаж минулого року не було продовжено, епоха популізму завершилась.

Було розроблено та прийнято парламентом Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-IX, який набуває чинності з 01.07.2021 року та передбачає можливість продажу земель сільськогосподарського призначення спочатку фізичним особам при значних обмеженнях, які згодом зніматимуться. Мораторій на продаж с/г земель не продовжено. Також прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на повне наповнення державного земельного кадастру та його інтеграцію з реєстром майнових прав, унеможливлення махінацій і фальсифікацій при реєстрації прав володіння та користування земельними ділянками, забезпечення доступу малих та середніх фермерів до дешевого кредитування (Програма 5−7−9) тощо.

Тож у 2021 році запрацює ринок с/г земель, власники паїв нарешті отримають право розпоряджатись своєю власністю.

Деофшоризація економіки

Нарешті було прийнято законодавство, яке сприятиме мінімізації «офшорних схем». Щорічні втрати нашої держави від таких схем оцінюються експертами у 23−40 млрд. щороку.

В рамках імплементації норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS), до якої Україна приєдналась з 01.01.2017 року, було прийнято Закон України 466-IX, яким зокрема впроваджено: оподаткування контрольованих іноземних компаній; запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв; правило запобігання зловживанню чинними угодами про уникнення подвійного оподаткування; удосконалення норм стосовно документації з трансфертного ціноутворення; оподаткування «конструктивних дивідендів»; удосконалення правила «тонкої капіталізації»; поширене тлумачення концепції «розумної економічної причини (ділової мети)».

Але, поряд зі створенням в Україні сучасного інструментарію захисту та зміцнення національної податкової бази, Закон 466 має і декілька негативних наслідків: закладає у діяльність нової податкової служби України більш агресивну модель взаємодії з платниками податків, надаючи нові дискреційні повноваження (наприклад, норми щодо ділової мети або перевірок постійних представництв), що може сприяти збільшенню корупції та негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.

Ці окремі норми має бути виправлено, щодо цього є спільна позиція Офісу Президента, КМУ, Податкового Комітету ВРУ. Відповідний проєкт закону (№ 4065) вже зареєстровано в парламенті, є надія, що норми щодо Контролю іноземних компаній, широкого тлумачення «ділової мети», Постійних представництв — будуть відкориговані вже у цьому році.

Спрощена система оподаткування

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності останнім часом стала ареною справжніх політичних баталій. З одного боку — платники єдиного податку отримали довгоочікуване позитивне збільшення граничних обсягів доходу (ЗУ № 540-IX), з 1 серпня поточного року запроваджені прогресивні програмні реєстратори розрахункових операцій (ЗУ 128-IX), зменшено «трудові» штрафи до оптимального рівня (ЗУ № 378-IX), звільнено від нарахування та сплати єдиного внеску ФОПів сумісників та тих, хто у певний період не веде діяльність (ЗУ № 592-IX). З іншого боку — прийнято Закон № 129-IX, згідно з яким на платників єдиного податку 2 та 3 груп з 01.04.2021 року чекає примусова фіскалізація розрахунків.

Згідно з дослідженнями різних аналітичних центрів оптимальною моделлю фіскалізації є така модель, при якій не мають бути фіскалізовані ті підприємці, які внаслідок фізичних обмежень ніяк не можуть перевищувати граничні обороти груп спрощеної системи. Це, для прикладу, підприємці, які реалізують каву у роздріб, хот-доги, продукти харчування або господарські товари у невеличких магазинах, сувеніри тощо, а також надають послуги, наприклад перукарні, водії таксі, уроки танців чи мистецтва.

В той же час фіскалізовані мають бути ті, хто у великих магазинах реалізують товари або послуги, а також реалізують товари високого цінового сегменту через мережу інтернет. Кілька десятків тисяч таких підприємців використовує спрощену систему для мінімізації податків, ці псевдо-ФОП наносять збитки державі щорічно від 6.3 до 7.6 млрд. гривень згідно з розрахунками економістів. Саме такі підприємці мають бути фіскалізовані, відповідні критерії необхідно визначити на основі розміру торгової площі та товарного асортименту.

Банківський та небанківський сектор

Реалізовані у 2015−2019 роках кроки з реформування фінансового сектору започаткували стабілізацію та оздоровлення фінансового сектору, забезпечили незалежність регулятора банківського сегменту та відносну стабільність національної валюти. На даний час прозорість та фінансова стійкість банківської системи є набагато вищою, ніж до реформ останніх років.

Завдяки стійкому фінансовому сектору та незалежності НБУ кризу 2020 року фінансовий сектор пройшов майже без втрат, події на валютному ринку відбувалися в цілому в межах поточної концепції гнучкого курсоутворення, при якій НБУ згладжує надмірну волатильність (значні коливання курсу), не змінюючи трендових напрямів. Переглянуто облікову ставку центробанку у бік значного зниження, що сприяло здешевленню кредитних ресурсів.

Прийнято ВРУ та підписано Президентом Закон України про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (проєкт № 2571-д). Його реалізація сприяє підвищенню якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, дозволить оптимізувати судові процедури оскарження рішень Національного банку, Кабміну, Фонду гарантування вкладів шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ.

Прийнято ВРУ та підписано Президентом Закон № 738-IX, що уніфікує підхід до організації торгівлі активами на товарних ринках з метою забезпечення прозорості цін, які формуються на таких ринках, та запобігання маніпулюванню на них. У законі передбачено врегулювання відносин, що виникають під час розміщення та обігу цінних паперів, укладення й виконання деривативних контрактів та правочинів з ними.

Прийнято Закон про регулятор Спліт, згідно з яким нагляд за небанківським сектором передано НБУ, який вже довів свою інституційну спроможність. Тож очікуємо підвищення контролю та покращення роботи й небанківського сектору.

Детінізація економіки (Запровадження е-ТТН, кешбек, ринок оренди с/г землі)

Наказом Міністерства інфраструктури України було запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі (Е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. У грудні 2019 року на транспортному порталі електронних послуг стартував перший етап пілотного проєкту впровадження єдиної Е-ТТН. Пілот триває, й експерти очікують на його успішну реалізацію.

Також у 2019 році було законодавчо забезпечено функціонування потужного механізму стимулювання покупця отримувати фіскальний чек (компенсація покупцям частини суми штрафних (фінансових) санкцій) — цей механізм запрацює з 1 січня 2021 року і дозволить забезпечити громадський контроль як за порушниками законодавства (для сум чеків від 850 гривень), так і за діями Податкової служби.

У той же час на розгляді в парламенті знаходиться одразу декілька популістичних законопроєктів, що пропонують скасування механізму «кешбек для покупця»: № 2645, № 3853−1, 3853−2 тощо. Експерти сподіваються, що здоровий глузд переможе і популістичні ініціативи не будуть підтримані парламентом.

Щодо скорочення обсягів тіньового ринку оренди сільгоспземель та сільгосппродукції - у першому кварталі 2020 року у ВР України було зареєстровано одразу декілька проєктів щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції: № 3131, 3131−1, 3131−2, які згодом було трансформовано у профільному комітеті парламенту в депутатський законопроєкт № 3131-д, що наразі чекає на розгляд парламенту. Експерти відзначають, що найбільш оптимальним з цих проєктів є № 3131−1, про що докладно описано у профільному матеріалі.

Які найбільш значні проєкти загальмували та не були реалізовані (або реалізовані в не оптимальний спосіб)?

Реформа податкової та митної служби, Бюро економічної безпеки

Одна з найбільш дискредитованих реформ — інституційна реформа податкових органів та митниці - розпочалась відповідно до збалансованого плану КМУ у 2019 році, проте закінчилась несподіваною відставкою керівників відповідних відомств. При цьому визначити стан реформи податкової служби на початку 2020 року не є можливим за об'єктивними показниками.

Законом 440-IX від 14.01.2020 року внесено зміни до законодавства в частині удосконалення структури управління у сфері державної митної та податкової політики з урахуванням утворення Державної митної та Державної податкової служб, запроваджується новий формат їх діяльності як єдиних юридичних осіб, у зв’язку з чим їх територіальні органи будуть здійснювати діяльність не як юридичні особи публічного права, а як відокремлені підрозділи. Водночас Міністерством фінансів України розроблено проєкт Стратегії відомства до 2023 року під назвою «Самодостатність», який передбачає поступове оновлення 60% складу податкової служби. Крім цього, у Митній службі України було проведено кадрові ротації керівників митниць — склад оновлено на 50%. Але, всі зазначені заходи несуть характер поточного ремонту, в той час коли суспільство чекає капітального.

Разом, з тим згідно з останньою статистикою, збори по ПДВ зросли на 40% (6 міс 2020 до 6 міс 2019), а представники роздрібних ринків зазначають про скорочення частки тіньового сектору. Тож можна зазначити, що ДПС демонструє рух у позитивному напрямі принаймні в частині боротьби із зловживаннями, в той час як у ДМС такі тенденції не спостерігаються.

Реформування іде вкрай повільно та невпевнено. Також вкрай потрібна ліквідація податкової міліції та створення нового ефективного державного органу, що усуває дублювання функцій у сфері боротьби з економічною злочинністю та буде єдиним органом, що займатиметься економічними злочинами (окрім найдрібніших). Відповідний проєкт закону (№ 3087Д) прийнято у першому читанні і є надія на прийняття його, за певних доопрацювань, в цілому у цьому році, що дозволить вже у 2021 році створити єдине незалежне Бюро економічної безпеки. По необхідні доопрацювання до другого читання детально у матеріалі.

Судова реформа

Судову реформу на цей час не реалізовано — не проведено оновлення складу суддів першої інстанції, що планувалося здійснити до кінця 2019 року, не перезавантажено Вищу раду правосуддя. У парламенті зареєстровано низку законопроєктів, які спрямовані на реформування судової системи, проте лише один відповідає зазначеній меті - № 3711−1, який передбачає перезавантаження Вищої ради правосуддя, ефективну процедуру конкурсного відбору та перевірки членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що у підсумку призведе до очищення судової системи. Зобов’язання щодо проведення повноцінної судової реформи вперше увійшли до Меморандумів з МВФ та ЄС, під які Україна отримала кредити і макрофінансову допомогу. Це суттєво збільшує шанси на їх реалізацію найближчим часом, чого багато років чекають громадяни та бізнес.

Єдиним променем світла на цей час у цій реформі є те, що вже створено ефективний Вищий Антикорупційний суд та оновлений Верховний суд, які демонструють всі ознаки незалежного правосуддя.

Реформа енергетичного сектору

Надважливим у цій реформі профільні експерти вважають:

— Визначення крос-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії й умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку.

— Проектування та будівництво вставок постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії. Публічне звітування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України щодо статусу впровадження заходів із синхронізації електромережі.

— Забезпечення екологічності енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, плану зменшення викидів, введення значного екологічного податку на викид

— Забезпечення постійного доступного та достатнього фінансового ресурсу для реалізації енергоефективних проєктів в індивідуальних та багатоквартирних будинках. Фокусування на розвитку розподілених енергетичних ресурсів.

З цих складових реформи майже нічого не було реалізовано, тільки законодавчо передбачено проведення аукціонів за проєктами відновлюваних джерел енергії, проте і це ще не реалізовано.

Податкова та бюджетна реформи:зниження шкідливого навантаження на фонд оплати праці та заміна корупційного податку на прибуток на прогресивну модель оподаткування виведеного капіталу. Скорочення загальнодержавних видатків.

Одним з ключових недоліків податкової системи України все ще залишається застаріла модель оподаткування прибутку підприємств, яка є дискреційною та створює значні корупційні ризики. Важливим є реформування цього податку — найкращим варіантом є заміна його інноваційним податком на виведений капітал, який суттєво спрощує адміністрування та стимулює інвестиції. Таке рішення було прийнято Нацрадою реформ влітку, проте все ще не реалізовано.

Іншим надважливим елементом податкової реформи має бути зниження зависокого навантаження на фонд оплати праці до орієнтовного показника у 20−25% сумарно, із компенсацією недонадходжень до бюджету та пенсійного фонду за рахунок зниження неефективних видатків загальнодержавного бюджету до оптимального за розрахунками економістів показника у 33−35% від ВВП. Детальніше про це у матеріалі «Розмір держави». З цих кроків не було зроблено за рік нічого.

Лібералізація трудового законодавства

Радянське трудове право, що досі діє в Україні, не відповідає вимогам ринкової економіки. Його необхідно лібералізувати та осучаснити, зокрема встановити, що в сфері трудових відносин діє договірне трудове право, яке передбачає встановлення особливостей умов роботи на підприємстві шляхом перемовин та встановлення домовленостей між працівником і роботодавцем, що мають пріоритет над нормами Трудового кодексу. Виключення мають складати соціальні гарантії, що встановлені Конституцією та міжнародними договорами, що ратифіковані Україною.

Проєкт закону позитивного спрямування № 2708 було внесено Кабінетом Міністрів до ВРУ, проте через зміну уряду проєкт відкликано, і вже пів року новий КМУ не вносить новий проєкт закону.

На завершення варто згадати ще економічну політику в цілому, яка демонструє протилежні тренди: з одного боку спостерігаються позитивні тенденції - розпочато процес широкої та прозорої приватизації держпідприємств, демонополізації спиртової галузі, створені умови для функціонування ринку землі, запроваджено програми дешевих кредитів тощо. З іншого боку — зареєстровано низку проєктів щодо промислової політики, які несуть значні корупційні ризики та спотворюють конкуренцію, зокрема проєкти закону щодо вимог до локалізації продукції під час публічних закупівель (№ 3739), щодо функціонування індустріальних парків (№ 3724, 3725), зміни до Закону «Про ринок природного газу» (№ 3800−1) тощо.

Аналіз стану реалізації економічних реформ протягом 2019−2020 року підготували експерти Інституту соціально-економічної трансформації та Аналітичного центру CASE-Ukraine за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Окремі думки, висловлені авторами звіту й цієї публікації, можуть не збігатись із позицією Уряду США та СІРЕ. З повною версією звіту можна ознайомитись за посиланням. Цей Звіт відображає стан реалізації економічних реформ у країні та дає зріз реалізації Меморандуму, що укладений минулого року між партією «Слуга народу» та відомими експертними й бізнес-об'єднаннями, а також стан реалізації ТОП-10 пріоритетів Національної бізнес-коаліції, що представляє позицію понад 90 бізнес-асоціацій України.

Фото: Підписання Меморандуму між представниками УРБ та Економічної експертної платформи з керівництвом партії «Слуга народу»

Тож, як бачимо, парламент прийняв низку важливих позитивних проєктів, проте, через кризу та відтерміновану дію більшості з них наслідки для країни від їх реалізації ми зможемо відчути тільки у 2021 році. В той же час внаслідок різних описаних вище обставин значна кількість необхідних реформ не була реалізована. Залишається сподіватись, що вплив олігархічних та популістичних груп буде зменшуватись і протягом наступного року буде реалізована хоча б більша частина зазначених у матеріалі важливих реформ, на які чекає країна.